Кривий Ріг простився з Катериною Борсинською, яка загинула від шахеду в Одесі

1 липня рідні та близькі прийшли до Храму ікони Божої Матері у Кривому Розі, аби провести Катерину Борсинську в останню путь.

В ніч проти 28 червня у одеську квартиру, де мешкала разом з чоловіком Валентином, влучив російський шахед.

«Ми чули вибух, а зрозуміли, коли її співмешканець подзвонив мені і сказав: «нам в квартиру влучив дрон і ми не можемо вийти». Я спитав: мама ціла? Він сказав: мама ціла. Але він мені подзвонив і я відносно спокійно їхав туди. Через 15 хвилин вже був там. Працювали пожежники, не могли вже туди потрапити і телефони не відповідали. Коли я їхав у машині, телефон вже не відповідав», – згадує ту ніч син Данило.

Була сильна пожежа, не могли пробратися до квартири дві години. Спочатку нікого не знайшли, сказали, що в квартирі нікого нема.

«Вона написала подрузі в цей момент, що вона збиралася іти в укриття», – каже невістка Катерини.

Шахед влучив у вікно близько опівночі. До пів на третю ночі рідні чекали під будинком. Їздили до лікарні та до школи, де вона працювала. Через деякий час рятувальники знайшли тіла Катерини та Валентина у різних місцях квартири.

«Вона дуже любила свого сина. Я теж її любила. Вона мені була як мама, Катя була товариською, знала багато людей, дуже світлою красивою жінкою», – продовжує невістка.

Катерина допомагала з двома маленькими онуками. Вони ще не знають, де їхня бабуся: «Старша донька постійно запитує, вона дуже любила бабусю».

Три роки тому син покликав маму до Одеси, де відкрив бізнес. Після переїзду трудилася соціальним педагогом у Михайлівському ліцеї. До цього працювала у криворізькому ліцеї №81. Колишні колеги з Кривого Рогу не можуть оговтатися від тяжкої втрати.

«Ця новина нас усіх шокувала. Ми не сподівалися, що така доля буде у Катерини. Працювала разом з нами, була дуже приємною колегою, відданою своїй справі, дуже позитивною, завжди весела, надихаюча, творча. Коли вона переїхала в Одесу, вона була щаслива. Ми за неї раділи і не думали, що з усіх вікон цей шахед обере це вікно. Ми дуже шкодуємо, жаліємо, сумуємо. Ми будемо пам’ятати. Таких людей завжди важко втрачати», – колишня колега Інна.

Їй навіки 47. У неї залишився син, невістка, двоє онуків трьох та одного року. Вчительку поховають на кладовищі села Львів біля Кривого Рогу.

Редакція СВОЇх висловлює щирі співчуття рідним та близьким. Світла пам’ять…