росія може готувати наступ на Харківську і Сумську області, але не має сил захопити велике місто – ГУР

Заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький прогнозує, що росія спочатку продовжить реалізацію свого плану захоплення Донецької та Луганської областей, завдання, яке не змінилося з 2022 року. Наступними можуть бути Харківська та Сумська. Про це йдеться в інтерв’ю Скібіцького виданню The Economist.

росіянам дали наказ «щось взяти» вчасно для пишноти перемоги 9 травня або перед візитом путіна до Пекіна через тиждень.

«Наша проблема дуже проста: у нас немає зброї. Вони завжди знали, що квітень і травень будуть для нас важким часом», – пояснив Скібіцький.

Дивлячись на ширший горизонт, він припускає, що росія готується до наступу на Харківську та Сумську області. За його словами, час залежить від міцності української оборони на Донеччині. Але він припускає, що основні дії почнуться в «кінці травня або на початку червня».

За його словами, росія має загалом 514 000 сухопутних військ, задіяних в Україні, що перевищує оцінку 470 000, наведену минулого місяця генералом Крістофером Каволі, головнокомандувачем НАТО.

російське північне угруповання, яке базується на кордоні з Харковом, наразі налічує 35 000 військовослужбовців, але має намір збільшитися до 50 000–70 000 військових. росія також «створює дивізію резервів» (тобто від 15 000 до 20 000), яку вона може додати до основних сил.

За його словами, цього «недостатньо» для операції з захоплення великого міста — таке судження поділяють західні військові чиновники, але може бути достатньо для меншого завдання.

«Швидка операція для входу та виходу: можливо. Але операція по взяттю Харкова чи навіть міста Суми – це інший порядок. росіяни це знають. І ми це знаємо», – заявив Скібіцький.

У будь-якому випадку, на Харків з населенням 1,2 мільйона людей, яке дало відсіч першим нападам росії у 2022 році, попереду чекають темні дні.

Травень буде ключовим місяцем, каже генерал, коли росія використовує «тришаровий» план дестабілізації країни. Головний чинник – військовий. Попри те, що Конгрес США із запізненням дав добро на збільшення військової допомоги, знадобляться тижні, перш ніж вона потрапить на лінію фронту. Навряд чи обсяг зброї зрівняється з російськими запасами снарядів або забезпечить ефективний захист від російських низькотехнологічних, руйнівних керованих авіаційних бомб.

Другим фактором є дезінформаційна кампанія росії в Україні, спрямована на підрив української мобілізації та політичної легітимності Володимира Зеленського, президентський термін якого умовно закінчується 20 травня. У той час як конституція чітко дозволяє безстрокове продовження у воєнний час.

Третім фактором, каже генерал, є невпинна кампанія росії з міжнародної ізоляції України.

Крім того, процес мобілізації населення був загальмований політичною боротьбою та нерішучістю в Києві. Призов в основному зупинився взимку після того, як Зеленський звільнив керівників військкоматів. Парламенту знадобилися місяці, щоб погодити новий закон.

Ситуація трохи покращилася з грудня, але генерал Скібіцький не хоче оголошувати надзвичайний стан. Українські чиновники стурбовані тим, що наступна хвиля мобілізованих призведе до появи невмотивованих солдатів із низьким моральним духом. Порятунком, каже генерал, є те, що росія стикається з подібними проблемами. Але росія все ще може кинути в бій більше людей, розтягуючи і без того напружену оборону України.

Генерал Скібіцький каже, що не бачить можливості для України виграти війну на полі бою. Навіть якби ЗСУ змогли відкинути російські сили до кордонів, це не припинило б війну.

За його словами, такі війни можуть закінчитися лише договорами. Наразі обидві сторони борються за «найвигіднішу позицію» перед потенційними переговорами. Але змістовні переговори можуть початися не раніше, ніж у другій половині 2025 року, вважає він. До того часу росія зіткнеться з серйозними «зустрічними вітрами». За його словами, російські військові виробничі потужності зросли, але досягнуть плато до початку 2026 року через брак матеріалів та інженерів. Зрештою обидві сторони можуть залишитися без зброї.

Генерал каже, що найбільшим невідомим фактором війни є Європа. Якщо сусіди України не знайдуть способу подальшого збільшення оборонного виробництва, щоб допомогти Україні, вони теж зрештою опиняться під прицілом росії. Він применшує статтю 5 Хартії колективної оборони НАТО і присутність військ НАТО в державах.

«росіяни візьмуть країни Балтії за сім днів», — стверджує він. – «Час реакції НАТО становить десять днів».

За його словами, хоробрість і жертовність України дали Європі багаторічну перевагу, усунувши безпосередню загрозу з боку повітряно-десантних сил і корпусу морської піхоти росії щонайменше на десять років. Питання в тому, чи відплатить Європа за послугу, залишивши Україну в грі.

«Ми будемо продовжувати боротися. У нас немає вибору. Ми хочемо жити. Але результат війни залежить не тільки від нас», – підсумував генерал.