Прикрив собою молодшого побратима: Кривий Ріг провів в останню путь Павла Мякоту

10 квітня рідні, друзі та знайомі військовослужбовця зібралися на ґанку будинку, де жив Павло Федорович, аби віддати шану полеглому Герою.

Після років роботи на шахті криворіжця чекало не тихе життя на пенсії, а окопи на передовій. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він пішов добровольцем у 129 бригаду тероборони, аби зі зброєю в руках давати відсіч ворогу. Так і було до 7 квітня 2023 року.

Біля Новокалинового Донецької області Павло Федорович намагався витягнути з поля бою пораненого 21-річного побратима Максима, але вони загинули обоє.

«Дякуємо Павлові за те, що намагався захистити нашого сина Максима», – сказав Едуард, батько Максима Носкова.

Йому був 51 рік. У чоловіка залишився старший брат, 87-річна матір Марія Костянтинівна та син, який не зміг попрощатися з батьком, бо нині далеко за кордоном.

«Павло дуже любив своїх батьків. Павло доглядав останні роки батька, до його смерті. З перших днів пішов до ТРО, потім вступив у лави ЗСУ. Він пенсіонер вже був, і не стояв осторонь, добровільно пішов захищати Україну», – розповіла сусідка Галина.

Захисника нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно). Поховають Павла Федоровича на Західному кладовищі.

Редакція СВОЇх висловлює щирі співчуття рідним та побратимам воїна.

Вічна пам’ять Герою!