У Кривому Розі простилися з Валентиною Горб, яка загинула під час атаки на «Сонячну галерею»

31 серпня рідні та близькі зібралися, аби провести в останню путь Валентину Горб. У день обстрілу «Сонячної галереї» вона працювала у острівці парфумерії біля входу до «Сільпо».

Чоловік Валентини, як завжди, мав заїхати за нею після роботи та відвезти додому. Натомість після атаки дочка шукала її по всіх лікарнях, далі був тест ДНК.

«Мені подзвонив чоловік і сказав, що стався приліт у «Сонячну галерею». Я одразу почала дзвонити мамі, бо я знала, що вона на роботі. Я дзвонила, вона не відповідала. На Київстар не було зв’язку. На телеграм вона просто не відповідала. Я думала, можливо, вона злякалася, кинула телефон і побігла. Вона в укритті або десь у лікарні. Я потім була там, шукала. Потім ми подзвонили в поліцію, там сказали здати тест ДНК. На наступний день я зранку знову дзвоню по лікарнях. Може вона прийшла до тями. Потім подзвонив слідчий і сказав, що мама загинула. Отак я дізналася про мамочку», – повідомила Юлія.

Валентина років 5 працювала на парфумах. Вивчала усі компоненти, знала усі новинки, дуже раділа, коли покупці дякували за підібрані парфуми.

«Так, як вона любила свою роботу, так ніхто не вмів. До останнього сподівалася, що вона все-таки жива. Дуже чуйна. Готова була прийти на допомогу всім. Дуже хороша людина», – сказала колега Аліна.

Дочка розповіла, у них з мамою було навіть таке дозвілля ходити та нюхати аромати: «ми дуже багато часу з мамою проводили і я це усвідомила тільки, коли її не стало, на жаль».

«Мамочка була дуже щира, небайдужа. Вона ніколи не проходила повз нікого. У неї навіть біля дому дуже багато тваринок.Сьогодні я їх годувала, бо її вже немає. Вона дуже була добра, чуйна, так хотіла жити. Я хотіла з нею поїхати в Карпати. Вона мені минулого місяця казала: доця, я так хочу з тобою поїхати хоча б один раз в житті. А я їй казала, ну що ти кажеш «хоча б один раз», ще стільки того життя. Так я і не встигла її звозити. Мама була дуже хороша, я навіть не знала, скільки людей її любили. Вона мріяла дуже про коней. Я хотіла її восени, коли гарно, звозити на коней в Карпати», – розповіла дочка Юлія.

Жінка дуже любила коней та котів. Була була заводчицею мейн-кунів. Як кажуть рідні, у неї було аж 17 котів.

«Для нас це трагедія. Коли ми дізналися про перший приліт, стали дзвонить, але не відповідала. Коли вже другий був, ми дуже надіялися. Юлечка (донька Валентини – ред.) бігала, усю ніч шукала. Ми дзвонили по всіх лікарнях. Так надіялися, що вона жива була. Але не знайшли її. 10 днів чекали. Це дуже світла, яскрава і енергійна людина була. Я завжди казала, Валя, я просто пишаюся тобою, настільки ти професійна. Ми називали її Валя парфумер. Так, як вона знала парфуми, яка нота коли відкривається, як пахне літо, як пахне жінка, кому порадити який парфум. Після того як ми дізналися про її загибель, то стільки людей писали таких слів. Вона дуже була популярна і багато людей її знали. Ми втратили надзвичайну людину», – сваха Наталя.

Їй навіки 52 роки. У неї залишилися чоловік, донька і мама.

Редакція СВОЇх висловлює щирі співчуття рідним та близьким. Світла пам’ять…