У Кривому Розі відкрили меморіальні дошки трьом загиблим воїнам
На стінах Криворізьої гімназії №57 відкрили три меморіальні дошки, присвячені воїнам-випускникам, які віддали життя у боротьбі за незалежність України.
Андрію Гесінгу було 33 роки. Доброволець, cолдат-такелажник 93-ї окремої механізованої бригади. Боронив Україну за часів АТО. Пішов з життя 26 серпня 2015 року в лікарні Дніпра внаслідок важкого поранення, яке отримав під час виконання бойового завдання поблизу села Желанне, Ясинуватського району, Донецької області. Похований 29 серпня 2015 року на Алеї Слави, Центрального кладовища в Кривому Розі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІ ступеня (посмертно).
У 1997 році Андрій Гесінг закінчив 9 клас школи Nº57. У 1997-2000 роках навчався у Криворізькому професійному ліцеї за спеціальністю «Слюсар з ремонту автомобілів». Після випуску працював прохідником на шахті «Тернівській».
Володимиру Демчуку було 30 років. Служив солдатом – розвідником 1-го розвідувального взводу 2-го стрілецького батальйону 93-ї бригади «Холодний Яр». У березні 2022 року був призваний до лав ЗСУ. 30 березня 2025 року під
час виконання бойового завдання отримав поранення несумісне із життям. По розвідувально-пошуковій
групі Володимира росіяни вдарили FPV дроном. Вони переміщалися на околицях Костянтинівки, Донецької
області. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Закінчив школу у 2009 році. В 2013-му випустився з Криворізького професійного гірничо-технологічного ліцею, здобувши професію «Прохідник». Тоді ж влаштувався на шахту «Тернівську». В 2016 році був призваний до строкової служби. Проходив навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Звідти був направлений в Західне Регіональне Управління 27-й прикордонний загін Мукачево.
Антону Печеному «Коха» було 37. Солдат, старший водій-електрик 1-го мінометного взводу батареї військової частини А4706. У вересні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Його згадують відповідальним, добросовісним побратимом, який з честю виконував всі бойові завдання, будучи командиром взводу. Перебував на нульових позиціях, боронив країну від російської навали. Загинув 31 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання в Приюті, Краматорського району, Донецької області. Під час служби був нагороджений «Золотим Хрестом» головнокомандувача ЗСУ. Та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Був наймолодшим сином у багатодітній родині. 3 1-го класу навчався в Криворізькій школі Nº57, яку закінчив у 2003 році. З 2003 року по 2006 рік навчався в гірничо-технологічному ліцеї. В 2010 році одружився. Разом зі своєю дружиною Катериною ростив двох доньок Поліну і Регіну. У мирному житті працював на СТО, ремонтував автомобілі до 2018 року. 3 2018 року по 2024 рік – приватний підприємець, займався улюбленою справою.
