Керована гнучкість: Нацбанк частково «відпустив» гривню
3 жовтня вперше від початку повномасштабного вторгнення Нацбанк скасував фіксований курс гривні та перейшов до «керованої гнучкості». Причин для занепокоєння наймає, пояснюємо чому.
Одразу від початку повномасштабного вторгнення Нацбанк встановив фіксований курс гривні. Спочатку — 29,3, але через високу інфляцію довелося «послабити» офіційний курс гривні — до 36,6 за долар.
Це необхідно було аби утримати фінансову систему та дозволити бізнесу й громадянам звикнути до нових реалій.
Утім фіксований курс гривні то не завжди корисно. З часом він втрачає свою ефективність, призводить до накопичення валютних ризиків, посилення мікро- та макроекономічних дисбалансів. Усе це може послабити економіку та фінансову систему зараз і ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України.
Як зазначають аналітики видання BBC, першою передумовою для зміни курсу стало суттєве уповільнення інфляції. Якщо на кінець 2022 року вона перевищувала 26%, нині вона становить лише 8,6%. Збільшилися також валютні резерви — понад 40 млрд доларів. Дохідність гривневих депозитів близько 15% може покрити як інфляцію, так і можливі курсові коливання.
Запровадили керовано-гнучкий курс гривні з 3 жовтня. У НБУ пояснюють: валютна вартість визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься напряму, як було раніше. Курс змінюватиметься в обидва боки. Водночас НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення. Завдяки збереженню курсової стійкості, інфляція і далі зменшуватиметься: у середньостроковій перспективі призведе до економічно-ідельних 5%. У розвинутих країнах ЄС, вона не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.
Курс на готівковому валютному ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту звичайні громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і раніше: попитом та пропозицією. В такому режимі працює він вже майже півтора року, упродовж яких гривня як послаблювалася, так і суттєво зміцнювалася.
Формування банками карткового курсу також відбуватиметься за тими ж правилами, що й раніше.
НБУ заявляє, що планує мінімізувати різницю між готівковим та офіційним курсами. Це підтверджують й економісти.
«Відпустили безготівковий і, напевно, він трошки піде вверх. Тобто я так думаю, буде не 36,6, а думаю буде трішки більше 37, з хвостиком невеличким і він буде по-трошку підтягуватися до того курсу, який зафіксований на готівковому ринку. Думаю, в недалекій перспективі буде єдиний курс: готівковий та безготівковий. Тижня за півтора-два ми побачимо вирівняні курсу на цьому рівні», — зазначив економіст Олег Пендзин в етері Радіо Свободи.
Керована гнучкість гривні, в першу чергу, необхідна державі. Видатки бюджету, що не пов’язані з обороною, нині фінансуються за допомогою західних партнерів, тобто надходять у валюті. Послаблення гривні на офіційному рівні (тобто збільшення курсу), зробить допомогу більшою – у гривневому еквіваленті. За рахунок курсової різниці уряд отримає більший простір для маневрів із фінансуванням соціальних видатків, а ті, хто отримає зарплату у валюті — більший дохід у гривні.
Читати також: Масований удар по Дніпропетровщині: окупанти атакували регіон дронами та ракетами