Україна отримає модифіковані МіГ-29, чому нам потрібні F-16?
Словаччина і Польща передадуть Україні 33 винищувачів МіГ-29. Про це ж наша країна просить Болгарію, у якої є близько 12 МіГ-29. СВОЇ проаналізували, як ці літаки можуть вплинути на хід бойових дій та чому військове керівництво прагне отримати F-16.
МіГ-29 разом з Су-27 – основа тактичної авіації Повітряних Сил України. За термінологією НАТО, МіГ-29 називають Fulcrum (точка опори), бо він був створений для точкової оборони. Він вміщує небагато палива, якого вистачає на виконання нетривалих задач. Літак радянський, тому наш ворог знає його можливості. Це грає свою роль.
Модифіковані МіГ-29
Для Польщі і Словаччини МіГ – це теж радянський «спадок». Їх модифікували, аби мати сумісність з країнами НАТО.
«Може бути бортове обладнання, на кшталт GPS-навігації, система зв’язку, адаптована під НАТО, система “свій-чужий”, от і все. Цей літак залишається радянським, яким би він не був. Особливих змін на фронті навряд чи додасть», – повідомив речник Повітряних Сил Юрій Ігнат.
Ці літаки допоможуть у нарощенні спроможностей авіації, адже можуть завдавати ударів ракетами HARM (протирадіолокаційна ракета з дальністю понад 100 км) та підтримувати ударні групи бомбардувальників-штурмовиків. Окрім того, українська техніка літає «на межі своїх можливостей» та зношується.
Навчання українських пілотів
Україна сподівається отримати винищувачі західного виробництва. Військове керівництво постійно говорить про американські F-16.
Президент Зеленський домовився про навчання українських пілотів на західних літаках під час візиту до Великобританії. У ЗМІ повідомляли про F-16 або Typhoon. Однак про дати чи тип літака офіційно поки не йдеться.
Водночас двоє наших пілотів проходять тестування на американській авіабазі, у тому числі на F-16. До них можуть долучитися ще десяток пілотів з України.
Насправді наші пілоти вже були літали на F-16 і не де-ін-де, а в Україні. Під час навчань Безпечне небо у 2011 році перед Євро-2012 на аеродромі у Миргороді перебували двомісні навчально-бойові літаки, так звані «спаркі».
«Наші льотчики могли політати на F-16 з американцями. Це називається ознайомчий політ. Американські пілоти у повітрі передавали управління нашим льотчикам. Таку ж процедуру робили і для гостей на наших «спарках», – розповів Ігнат.
При цьому пілоти з США не мали ніяких нарікань на умови базування літаків.
«Найсмертоносніший пілот F-16» американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон каже, літати на F-16 дуже просто. Важче опанувати системи зброї та радарів.
За його словами, у досвідченого пілота, який володіє англійською, підуть місяці, аби літак перетворився на бойову одиницю. Наприклад, американським льотчикам знадобилося 4-6 місяців, щоб пересісти з F-15 на F-16.
«Наші системи озброєння з’єднані з усіма датчиками. І це справді дивовижно – аж виступають сльози на очах. Буде цікаво почути, що скажуть ваші пілоти, коли повернуться з Аризони», – підкреслив Гемптон.
F-16
F-16 має один двигун, він суперлегкий і непомітний для ворога, оболиво, коли летить прямо на нього. Це перевага для повітряного бою.
Пілот у F-16 схожий на центральний комп’ютер винищувача. Це називається злиття датчиків (Sensor Fusion). Льотчик отримує інформацію з космосу, з інших літаків, із землі.
F-16, на відміну від Eurofighter (Typhoon), перевірений у боях. Він є на озброєнні країн Європи, тому не треба буде літати на навчання аж до США. До того ж він дешевший. Вартість американського F-16 сягає 65 млн доларів, російського Су-35 – 85 млн доларів, європейського Eurofighter Typhoon – 124 млн доларів.
Радар F-16 (AESA) на 30 років випереджає радар у російському Су-35. Також Су-35 – дуже великий та помітний здалеку. А ще його легко заглушити.
«Су-35 — це типова російська машина і виглядає вона красиво. Вони його гарно фарбують, ставлять всякі круті зірочки і все інше. Але в глибині душі це насправді не такий гарний літак. Він добре виглядає на авіашоу, але моя особиста думка, що це мотлох», – заявив Гемптон.
За його словами, для країни у війні відпустити найкращих пілотів на навчання – це все ж велика розкіш. 4-6 місяців без них – це довго. Виходом з ситуації може стати найм приватних іноземних льотчиків, але це потребує політичного рішення.
Найкращим терміновим захистом повітряного простору залишаються ракетні системи «земля-повітря» та сучасна протиповітряна зброя: «Не можна виграти війну з повітря, але можна програти війну, якщо ви не контролюєте повітряний простір».
